Журналіст - автор сценарію

Будь-яка телевізійна передача, великий теленарис або маленький відеосюжет, завжди починається з тележурналіста. Пошук цікавої захоплюючої теми, виношування задуму, написання сценарію або сценарного плану, за яким працюватиме знімальна група, - попередній, але дуже важливий етап телевізійної творчості. І він повністю залежить від рівня професійної майстерності тележурналіста.

Робота на телебаченні має свою специфіку: мало володіти професійними навичками, треба ще мати необхідні особисті якості, без яких не можна домогтися успіху. Це такі прояви особистості, як:

- Інтерес до людей, природна допитливість;

- Вміння слухати і чути, дивитися і бачити;

- Здатність мислити образами;

- Ерудиція;

- Впевненість в собі і здорові амбіції;

- Щирість;

- Вміння дивуватися і дивувати.

Народження журналістської теми завжди пов'язане з вивченням журналістом життєвого матеріалу і уявним втіленням його в майбутній екранний твір.

Автору потрібні: чітка фабула, свіжа тема, чудова ідея, оригінальний задум, гострий сюжет, напружений конфлікт, ємний діалог, яскраві характери, художній образ, певний жанр, точна композиція і творче кредо.

Пізнавальна діяльність тележурналіста.

Початковим імпульсом для тележурналіста до створення будь-якої телевізійної передачі є пізнавальна діяльність.

Предмет пізнавальної діяльності - факти, що утворюють соціально значиму ситуацію і проблему яка стоїть за нею.

Мета пізнавальної діяльності - аналіз і оцінка соціального масштабу ситуації, визначення її взаємозв'язку з навколишньою дійсністю.

Структура пізнавальної діяльності:

- Від авторської позиції через авторську версію до формулювання авторської концепції (авторська позиція - ставлення автора до поставленої проблеми і способів її вирішення, авторська версія - заснована на ерудиції журналіста і попередньої інформації, модель майбутньої авторської концепції, авторська концепція - логічно вибудувана і аргументована провідна думка майбутнього твору, що поєднує в собі знання про те, що відбувається і ставлення до нього);

- Накопичення, систематизація та осмислення попередньої інформації;

- Накопичення, систематизація та осмислення ексклюзивної інформації.

Результат пізнавальної діяльності - авторський задум. Це основна ідея майбутньої передачі і комплексна характеристика таких її складових елементів, як:

- Проблема - складне теоретичне або практичне питання, яке слід розв'язати;

- Тема - чітко обмежена логічними і змістовними рамками основна думка (народження журналістської теми завжди пов'язане з творчим пошуком, з усвідомленням її актуальності, з відстеженням всіх змін в різних сферах життя, з чітким визначенням проблем та питань, що вимагають розкриття);

- Адреси та місця зйомок;

- Методика дослідження проблеми (бесіди в кадрі, показ подій, експеримент і т.д.);

- Коло учасників;

- Жанрові рамки;

- Хронометраж.

Сценарний план.

Відомості, що становлять авторський задум, оформляються у вигляді сценарію або сценарного плану. Сценарна розробка (сценарій, лібрето, попередній план, «робоча версія») виправдовує своє призначення, якщо в ній зазначені:

- Цільова установка (заради чого і в ім'я чого знімається фільм);

- Коло дійових осіб, а при можливості попередньої зустрічі з ними і їх людські характеристики, які, якщо навіть і не увійдуть в передачу, допоможуть встановленню психологічного контакту з героями на стадії зйомок;

- Місця дії, в яких передбачається спостереження за повсякденним життям героїв або, навпаки, за такими моментами, коли найбільш повно розкриваються їх думки і душевні якості;

- Способи зйомки (прихована камера, тривале спостереження, подієва зйомка), які, на погляд сценариста, найкращим чином допоможуть вирішенню теми і кожного конкретного епізоду, а також розкриття характерів головних героїв;

- Сценарно-організовані ситуації або «запропоновані обставини», в тому числі і форми розмовної взаємодії від спонтанного інтерв'ю на вулиці до дискусії в павільйоні студії;

- Можлива послідовність епізодів - відповідно до розвитку ідеї твору

Як робочий план для знімальної групи сценарій містить вказівку не тільки на об'єкти зйомки, але і на необхідність передати моральний, емоційний стан людей, що беруть участь в передачі.

Три групи екранних засобів виразності - візуальні, звукові і драматургічні - основа сценарних розробок. Завдання сценариста - вміло їх використовувати, драматургічно вибудувати телепередачу, зберігши її безпосередність і імпровізаційність.

«Перша, остання і єдина заповідь сценариста - будь гідний аудиторії, дорожи її думкою, увагою і часом. Єдине непорушне правило сценарної творчості: не бути нудним »(Р. Уолтер).

Найважливіший, найважчий компонент сценарію - сюжет, внутрішня, інтелектуальна, емоційна за своєю природою конструкція. Структура сюжету, сформульована Арістотелем дві з половиною тисячі років тому, - трьохскладна, що включає три основних компоненти: початок, середину і кінець.

Початок як пусковий момент подій:

- задає передачі тональність;

- дає необхідну експозицію;

- знайомить з учасниками передачі, з місцями подій.

Середина - згущення подій, їх розвиток.

Кінець - демонстрація ідеї, основної думки, яка випливає із змісту сюжету (ідея попереду сюжету - груба помилка сценариста).

Види сценарних розробок - сценарний план і літературний сценарій.

У сценарному плані розмовних передач повинні бути:

- Позначені ситуації, які повідомляють напруженість дії і не передбачення фіналу;

- Визначена цільова установка передачі;

- Розроблені точні формулювання запитань;

- Вказані епізоди спілкування з аудиторією і моменти використання ілюстративного матеріалу;

- Враховані особливості знімального майданчика;

- Названі способи зйомки.

Для зйомок відеосюжету потрібен синопсис - короткий виклад змісту сюжету, відповіді на три питання:

- Про що сюжет;

- Про що історія і хто герой;

- Які точки зйомки.

Синопсис необхідний для самого автора (впорядкування матеріалу), для оператора (знає заздалегідь, що і як знімати), для ведучих інформаційної програми (точніше буде верстка).

Для передач зі складним монтажем розробляється літературний сценарій, визначається, про що можна розповісти, а що необхідно показати. Дуже важливо, щоб в сценарії виявлялося особисте ставлення автора до подій і долі героїв. Авторська позиція повинна допомагати режисеру та оператору знаходити адекватні методи її відображення.

Літературний сценарій, як більш докладний і повний виклад змісту майбутньої передачі, визначає її сюжет, композицію, використання зображально-виражальних засобів. Такий сценарій - результат тривалої підготовчої роботи тележурналіста, детального вивчення теми.

Після запуску сценарію в виробництво робота журналіста над передачею не припиняється. Він бере участь в зйомках, знайомиться з режисерським сценарієм і бере участь в монтажі, пише остаточний авторський текст.

Роль тележурналіста в знімальній групі:

- Створювати творчу обстановку;

- Знати характери режисера і оператора, вміти дивитися на матеріал їх очима.